Короткозорість – стан, при якому людина чітко бачить близькі об'єкти і розмито – далекі. Чому так відбувається? Які причини погіршення зору сучасних людей? Як виправити ситуацію? На всі важливі питання короткозорості відповів лікар-офтальмолог.
Чи правда, що все більше стало короткозорих людей
Так це дійсно так. Наприклад, за даними ВООЗ, у країнах Південно-Східної Азії 80% населення до 18 років страждають на короткозорість. А в Китаї близько 40% усіх жителів країни. І ці дані за 2019 рік. Очевидно, що цифра лише зростає. Схожа картина – і в інших країнах.
Основна причина у тому, що людина (як біологічний вид) швидко еволюціонує. І адаптується до середи.
Ми живемо в квартирах, де відстань від стіни до стіни — лише 3 метри. За вікном бачимо сусідню хату. Дивимося на екрани гаджетів на близькій відстані. У нас немає жодної необхідності дивитися в далечінь. Структура ока змінюється. Тому все більше людей одягають окуляри.
Чому розвивається короткозорість
Найчастіші причини — спадковість, нестача відпочинку, тривала робота за комп'ютером. М'язи знаходяться в постійній напрузі, через що око подовжується і розвивається короткозорість.
Також на погіршення зору впливають:
- Спосіб життя: відсутність фізичної активності, неправильне харчування.
- Неправильна організація робочої зони: погане освітлення, сухе повітря, монітор розташований надто близько до очей.
- Відсутність регулярної діагностики зору. Відвідувати офтальмолога необхідно не менше 1 разу на рік. Обстеження виявляє будь-які відхилення від норми на ранній стадії. Отже, можна вчасно розпочати лікування та зупинити прогресування короткозорості та інших захворювань.
Перші провісники
Найочевидніший провісник — якщо ти помічаєш, що мружишся, коли дивишся на предмети вдалині, але тобі легше бачити предмети поблизу — швидше за все, у тебе короткозорість.
Деякі з інших ознак та симптомів короткозорості включають:
- перенапруга очей,
- головні болі,
- Труднощі з баченням об'єктів на великій відстані, таких як дорожні знаки або класна дошка в школі.
Маленькі діти з короткозорістю можуть не нарікати на нечіткість зору, тому для них дуже важливі офтальмологічні огляди та тести на зір. Деякі діти народжуються короткозорими, а дехто стає таким лише у підлітковому віці.
Чи є короткозорість спадковим захворюванням
Частково – так. Якщо хоча б у одного з батьків є міопія, то у дитини ймовірність захворювання підвищується втричі. Якщо у двох батьків, то у 6 разів. Також поганий зір може передаватися через покоління (від бабусь/дідусів).
При цьому короткозорість не обов'язково буде вродженою, а може з'явитися пізніше.
Проте буває, що у таких сім'ях народжуються і з добрим зором. Тому ми не можемо все списувати на спадковий фактор.
Фактори ризику
Справді, якщо короткозорим є батько, існує велика ймовірність того, що його дитина теж буде короткозорою. Але батькові не обов'язково бути короткозорим, щоб його дитина мала міопію. Лікарі досі не до кінця розуміють, чому деякі люди короткозорі. Ймовірно, тут задіяно багато чинників, і генетика лише одна з них.
Короткозорість часто виявляється у дітей віком від 8 до 12 років. У підлітковому віці, коли організм швидко росте, може посилитися. У віці від 20 до 40 років зазвичай змін мало.
Велика кількість часу, проведеного у приміщенні, збільшує ризик розвитку короткозорості у дитини. Дослідження показують, що більше часу, проведеного на відкритому повітрі при природному освітленні, знижує ризик розвитку захворювання.
Довгострокові ризики короткозорості
Люди з короткозорістю мають більш високий ризик відшарування сітківки. Це коли тканина, що вистилає задню частину ока, піднімається або відокремлюється від стінки очей. Це серйозна проблема із зором, яка може призвести до сліпоти. Людям із важкою короткозорістю важливо регулярно відвідувати офтальмолога для обстеження сітківки. Чим серйозніша короткозорість, тим вищий ризик. Важливо обговорити з офтальмологом запобіжні ознаки відшарування сітківки.
Люди з важкою короткозорістю також мають більш високий ризик розвитку глаукоми, катаракти та інших захворювань очей.
Що робити для профілактики короткозорості
Якщо є схильність до міопії (або тобі вже поставили діагноз), то основне завдання – зупинити прогрес захворювання.
Для цього важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря:
- Носити окуляри та лінзи. Багато хто вважає, що краще їх не одягати, щоб очі тренувалися. Але все навпаки. Якщо ти не носиш окуляри, очі перенапружуються і мінус росте.
- Переглянути режим роботи у гаджетах. Дотримуватись правил 20/20/20. Кожні 20 хвилин переводити погляд у далечінь на 20 метрів на 20 секунд.
- Встановити зволожувач повітря у робочій зоні. Поставити лампу зліва від монітора (для правшів), праворуч — для шульги.
- Дотримуватись режиму сну та відпочинку. Найчастіше гуляти на свіжому повітрі. Жити нормальне, здорове життя. Тоді є шанс, що короткозорість не прогресуватиме.
Починати профілактику важливо вже в дитячому віці, особливо якщо у дитини може бути схильність до захворювання. Насамперед, їм корисний активний відпочинок, свіже повітря, режим сну. Дітям, які мають високий ризик прогресуючої короткозорості (сімейний анамнез, ранній вік початку та тривалі терміни роботи поблизу), можуть бути корисні варіанти лікування, які зменшують прогресування короткозорості. Ці методи лікування включають призначення біфокальних окулярів або контактних лінз, ортокератологію, краплі очей або їх комбінацію. Оскільки люди з високим ступенем короткозорості схильні до більшого ризику розвитку катаракти, глаукоми та міопічної макулярної дегенерації, лікування короткозорості може допомогти зберегти здоров'я очей.
Чи можна виправити короткозорість
Повернути зір можна лише за допомогою лазерної корекції. Жодні морквина та чорниця не допоможуть. Якщо око витяглося, його неможливо «втягнути» назад. Тому використовуємо сучасні методи.
Лазерна корекція підходить людям:
- від 18 до 45 років;
- з короткозорістю до -12D, далекозорістю до +6D, астигматизмом від -4 до +4D;
- якщо зір був стабільним протягом останніх 6 місяців;
- якщо немає вагітності та лактації;
- якщо немає патологій сітківки, рогівки та симптому сухого ока.
Але й інших випадках вона може бути ефективна. Остаточне рішення ухвалить лікар після діагностики.
