Гельмінтози — одне з найпоширеніших інфекційних захворювань. В країнах Європи кожен третій житель заражений як мінімум одним видом паразитів, а загалом у світі близько 4 млрд людей є носіями глистів. В Україні згідно з офіційною статистикою, щорічно виявляють 300-400 тис. випадків, проте багато пацієнтів не звертаються до лікаря, тому реальна цифра в декілька разів вища. Питання лабораторної діагностики гельмінтозів постають дуже гостро, адже для збереження здоров’я пацієнта важливо точно визначити вид паразитичних червів та провести своєчасне лікування (дегельмінтизацію).
Найпоширеніші види гельмінтозів
За біологічними особливостями паразитів класифікують на 3 групи:
- круглі черви (нематоди): гострики, аскариди, волосоголовець;
- стьожкові черви (цестоди): стьожак широкий, ехінокок, свинячий ціп’як, бичачий ціп’як, карликовий ціп’як;
- сисуни (трематоди): печінковий сисун, котяча двуустка.
Важливо! Близько 98% випадків гельмінтозів в Україні пов’язано з 3 різновидами захворювань: ентеробіозом (гостриками) — головним паразитозом у маленьких дітей, а також аскаридозом і трихоцефальозом.
За особливостями життєвого циклу паразити можуть бути геогельмінтами — розвиваються в ґрунті та інших неживих субстратах, біогельмінти — для розвитку потребують проміжного та/або додаткового хазяїна. За місцем паразитування червів підрозділяють на кишкову та позакишкову групу.
Гельмінтози: симптоми
В перші тижні після потрапляння червів в організм розвиваються алергічні реакції, які майже не залежать від виду паразита. Симптоми пов’язані з відповіддю імунної системи на появу чужорідних антигенів. В цей час у пацієнта виникає слабкість, роздратованість, нездужання, м’язовий та головний біль, підвищення температури. Симптоми схожі на початок ГРВІ, але вони тривають довше та згодом зникають навіть без лікування.
Подальша клінічна картина визначається видом гельмінтозу, ступенем тяжкості хвороби та загальним станом організму пацієнта. Типові симптоми паразитування кишкових гельмінтозів:
- біль у животі;
- зниження або посилення апетиту;
- здуття живота;
- бурчання у кишківнику;
- порушення стільця: діарея, закрепи, чергування цих симптомів;
- свербіж у задньому проході;
- схуднення без об’єктивних причин;
- погіршення стану шкіри та волосся, зниження імунітету та інші ознаки гіповітамінозів внаслідок порушення травлення.
Прояви позакишкових гельмінтозів різноманітні та залежать від ураженого органа. Найчастіше паразити розмножуються у печінці, легенях, шкірі, іноді вони досягають головного мозку, очей, серця.
Як можна заразитися гельмінтами
Існує кілька шляхів передачі паразитів:
- харчовий — споживання зараженого м’яса або риби, немитих фруктів та овочів, що забруднені яйцями гельмінтів;
- водний — пиття некип’яченої води, яка містить яйця або личинки червів;
- контактно-побутовий — через руки, які забруднені яйцями гельмінтів, або через предмети домашнього вжитку;
- шкірний — проникнення паразитів через шкіру при ходінні босоніж, відпочинку на піску.
Щоб убезпечити себе від гельмінтозів треба ретельно дотримуватись правил гігієни та навчати цього своїх дітей з раннього віку. Також необхідно уважно ставитись до якості їжі та напоїв, особливо у теплу пору року та під час подорожей.
Методи діагностики гельмінтозів
Оскільки симптоми глистяних інвазій зазвичай неспецифічні, для встановлення точного діагнозу лікарю потрібні результати досліджень. Довгий час основним методом був аналіз кала на гельмінти, але його інформативність складає всього 12-20% та залежить від багатьох чинників. Тому дослідження часто показує негативний результат, тоді як насправді в організмі людини присутні паразити.
Найбільш точний та сучасний метод — діагностика антитіл до паразитів за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА). При підозрі на паразитарну інвазію призначають комплексну перевірку на кілька видів червів. На сайті https://hemomedika.com.ua/ доступний базовий та розширений пакет ІФА для визначення типових для України гельмінтозів. При замовленні пакетної послуги ви економите 20% від початкової ціни.
