Наслідки хронічного стресу для організму можуть бути дуже небезпечними — обговорили з неврологом і психологом усі можливі результати, після яких мимоволі замислишся про те, як терміново з цим стресом розправитися.
Що таке стрес? Насамперед, це реакція адаптації людини на впливи довкілля.
Володимир Бєлов Медичний психолог, консультант — суїцидолог, провідний спеціаліст мережі клінік «Сімейна» Якась ситуація чи низка подій виводять організм із рівноваги. Причому, для організму не важливо, приємні чи неприємні це дії. Порушення звичної ситуації веде стан стресу. Причин, які його викликають, дуже багато. У кожного з нас свої індивідуальні налаштування в організмі, тому один і той же фактор на одну людину взагалі не впливає, тоді як інша переживає стан дуже гостро, важко.
Американський фізіолог Уолтер Кеннон охарактеризував стрес як універсальну реакцію виживання, тому для людини це не завжди погано і згубно.
Розрізняють три фази стресу: Мобілізація – Протистояння – Виснаження. Перші дві фази, зазвичай, не приносять людині серйозних проблем, тоді як третя може бути причиною серйозних порушень у психіці, а й у соматиці.
Хтось вважає, що багато хвороб через стрес. Можливо, не багато, але їх достатньо.
При тривалості та інтенсивності впливу наш організм і наша психіка починають виснажуватися. Тривалі стресові стани, які часто переходять у дистрес, дезорганізують нас. Найчастіше це може призвести до таких психоемоційних порушень, як невроз, тривожність, депресія, що супроводжуються безсонням. Можуть порушитись когнітивні функції, такі як пам'ять, увага, мислення. Тривале емоційне перенапруга може впливати на всі органи і системи.
Розглянемо негативні наслідки професійного та особистого стресу.
Наслідки стресу для організму
1. Грип, ГРВІ
Чи може від стресу піднятися температура? Може. Коли ми перебуваємо в стані хронічної напруги, збільшується ризик зараження вірусними та бактеріальними інфекціями, що спричиняють грип, ГРВІ, тонзиліт, які супроводжуються лихоманкою.
2. Мігрені
Володимир Бєлов Коли ми перебуваємо в стані сильного стресу, наші м'язи напружуються. Така реакція автоматична, є способом захисту тіла від болю, травм. За напругою завжди слідує розрядка, але якщо стресовий вплив тривалий, то м'язова напруга, що не проходить, може привести до головних болів і більш серйозних нападів мігрені.
3. Серцево-судинні захворювання
Стрес може суттєво впливати на серцево-судинну та дихальну системи, під дією гормонів (адреналіну, норадреналіну, кортизолу) відбувається звуження кровоносних судин, що у свою чергу підвищує артеріальний тиск, пульс, частоту дихання. Така «знущаюча» робота серцево-судинної системи створює ризик виникнення грізних станів як інсульт або інфаркт.
4. Залежно
Тривалі стресові стани призводять і до поведінкових порушень – алкогольної, наркотичної залежності, розладу харчової поведінки.
5. Порушення сну
Ірина Преображенська Невролог, нейропсихолог, професор, доктор медичних наук, лікар вищої категорії мережі клінік «Сімейна» На тлі стресу підвищена психоемоційна напруга призводить до порушення сну. Пов'язано це з труднощами розслаблення, саме воно потрібне людині для подальшого засинання. Є бажання спати, є втома, але сон ніяк не настає — тривожні думки, циклічне обдумування сьогодення, минулого чи майбутнього заважають людині заснути.
Через деякий час настання сну починає заважати його тривожне очікування: «Щоб виспатися, залишилося зовсім мало часу, треба терміново заснути, чому я не можу це зробити?» Коли вдається заснути, не вдається досягти нормальної глибини сну, і в поверхневому, неглибокому сні людина легко прокидається від будь-якого шуму, перевіряє оточення, час. Ці порушення називаються «психофізіологічна інсомнія» і найчастіше є основою формування інших проблем, описаних нижче.
6. Астенія
Часто астенію плутають зі втомою, хоча це два зовсім різні стани. Втома виникає після роботи, розумової чи фізичної, вона є фізіологічним станом, що сигналізує нам про те, що потрібно відпочити. Після відпочинку втома минає. Астенія – стан, що не проходить після відпочинку, що турбує пацієнта і вранці, після сну, і протягом дня. Астенія є сигналом того, що тривала психоемоційна перенапруга порушила механізми розслаблення, відпочинку — мозок втомився, але не може відпочити, оскільки перебуває у постійному стресовому очікуванні. Астенія – один із синдромів, що потребують звернення до лікаря, призначення лікарських препаратів, нелікарського лікування – насамперед психотерапії.
Начебто всім відомий, але насправді дуже підступний стан, що не завжди усвідомлюється людиною, — один з наслідків емоційного стресу. Насамперед нам потрібно пам'ятати про те, що депресія — це не лише зниження настрою. Часто людина припускає, що вона не має депресії саме тому, що немає зміни настрою, хоча депресія може виявлятися й іншими симптомами — немає сил, важко зібратися і розпочати якусь справу, особливо у першій половині дня, є відчуття зниження пам'яті, уваги. У такому разі людина зазвичай вважає, що потрібно просто зібратися, перебороти себе і все вийде — особливо якщо депресії передує тривала психоемоційна перенапруга, — і плутає депресію зі втомою. Як ми вже обговорювали, втома — те, що відбувається після відпочинку.
Запишися до лікаря, якщо ти маєш перші ознаки депресії. Ось її симптоми:
- Безсоння, інші проблеми зі сном.
- Тривала стомлюваність, відчуття занепаду сил.
- Підвищена дратівливість, збудження.
- Значні зміни апетиту.
- Відчуття нікчемності.
- Почуття провини, ненависті до себе.
- Почуття безнадійності, що може призвести до суїцидальних думок.
13. Панічні атаки
Також часто прямий наслідок хронічної емоційної напруги. В умовах тривалого поточного стресу, крім існуючої високої фонової тривоги, може відзначатися пароксизмальне підвищення рівня тривожності — спонтанне або пов'язане зі значимими для людини факторами (страх втрати контролю, розвитку захворювання, втрати свідомості), що в свою чергу може бути підставою для формування панічних атак . У такому разі необхідно звернутися як до невролога, так і до психотерапевта, оскільки панічні атаки, крім фізіологічної складової, найчастіше мають у своєму розвитку психологічні моменти.
14. Тікі
Ірина Преображенська Найчастіше тики розвиваються у дітей та пов'язані з особливостями функціонування дитячого мозку. У такому випадку, на тлі емоційної напруги, наприклад, складної ситуації в сім'ї або в школі, у дитини виникає бажання здійснити якийсь рух (посмикати або покрутити плечем, моргнути, повернути голову, стиснути або розтиснути кулаки, потрясти кистями і так далі), або звук (покашляти, пошмигати носом або ще якось прозвучати). У разі розвитку тиків у дитини потрібно звернутися до невролога.
15. Порушення пам'яті
Практично завжди супроводжують стрес і пов'язані як безпосередньо з ним, так і з астенією, підвищеною тривожністю, депресією, порушеннями сну. Найчастіше порушення пам'яті поєднуються із складністю виконання багатозадачних справ, складностями перемикання, швидкого виконання розумових завдань. Для зменшення виразності цих симптомів насамперед важливо зменшити стрес — призначення ноотропів не допоможе, а навпаки, з часом призведе до додаткового виснаження пізнавальних процесів.
