Близько 15% жінок віком від 25 до 45 років стикалися з ендометріозом. При цьому це одне з найнезрозуміліших гінекологічних захворювань, причина якого до кінця не зрозуміла.
Що це таке
Ендометріоз – це патологія, при якій клітини ендометрію розростаються за межами порожнини матки. На думку лікарів, захворювання перебуває на лідируючих позиціях серед гінекологічних проблем і посідає третє місце. Першість належить різноманітним запаленням та міомі матки. Але враховуючи, наскільки швидко захворювання «молодшає», робити прогнози стає складніше. Це хронічне захворювання. Вилікувавши його одного разу, немає гарантій, що він не дасть про себе знати знову.
Захворювання зустрічається у жінок репродуктивного віку. Симптоми ендометріозу у жінок після 25, 30 або 40 років виявляються однаково, лікування не змінюється залежно від віку пацієнта.
Небезпека в тому, що ендометрій може проростати в сусідніх органах та тканинах: не тільки на яєчниках, а й у кишечнику, сечовому міхурі, ректовагінальній перегородці. Розростання та оновлення відбувається циклічно, що може призвести до безпліддя. Близько 50% жінок, які звертаються до гінеколога з приводу безпліддя, страждає на ендометріоз.
Види та ступеня захворювання
Поширене місце ураження – шийка матки. Патологія може виникнути на тлі механічного аборту, після діатермокоагуляції та інших травмонебезпечних процедур. Це може статися на тлі гормонального збою. Хвороба починає прогресувати через 6 місяців після появи фактора, що провокує.
Ендометріоз буває кількох видів:
- ектоцервікальний (зовнішній, генітальний): патологія зачіпає піхву та промежину, міометрій, яєчники, фалопієві труби, цервікальний канал, статеві губи;
- ендоцервікальний (внутрішній): ураження локалізуються в каналі шийки матки, що з'єднує порожнину матки та піхву.
Внутрішній ендометріоз називають “аденоміоз”. Його характерні прояви – рясні кров'янисті виділення до або після менструації, що супроводжуються ниючим болем внизу живота. Патологію прийнято класифікувати за ступенем тяжкості та глибини поразки:
- I ступінь: ущільнення не виходять за межі слизового шару матки;
- II ступінь: ендометріоїдна тканина проникає у м'язовий шар порожнини матки;
- III ступінь: патологія вражає весь міометрій, проникаючи дедалі глибше;
- VI ступінь: епітелій розростається в черевній порожнині, торкаючись органів малого тазу та слизової оболонки прямої кишки.
Щодо поширення ендометрію в яєчниках, найчастіше гінекологи діагностують цю патологію разом з іншими захворюваннями. Клінічна картина різна. Зазвичай, пацієнти скаржаться на часті коричневі виділення задовго до або після менструації. Серед симптомів зустрічається порушення менструального циклу, рідше — болі в животі, що тягнуть, що характерно для черевних форм ендометріозу. При цьому болючі сигнали можуть відчуватися в різних внутрішніх органах.
Чому розвивається
Досі немає однозначної думки щодо цього питання. Патогенез захворювання до кінця не вивчений, клінічна картина різна час від часу. Але достеменно відомо, що ендометріоз — серйозна патологія, яка проявляється та розвивається на тлі дисбалансу молекулярно-генетичних, імунних, гормональних факторів.
Хвороба може почати прогресувати через низку чинників.
- При порушенні захисних функцій організму під час утворення ендометріоїдної тканини із залишків парамезонефральних проток. Сюди відноситься зміщення ділянок зародкового матеріалу, що теж може позначитися на ущільненні і розростанні епітелію.
- При гінекологічних маніпуляціях частинки ендометрію можуть потрапити до інших тканин і розпочати там розвиватися («пускати коріння»).
- Якщо близькі родичі пацієнта мали схожі патології, з ймовірністю 40% захворювання буде обумовлено генетичним фактором.
- Також на розвиток ендометріоїдного процесу, з високою ймовірністю, впливає імунодефіцит.
Серед супутніх факторів: репродуктивний вік, тривалий, безконтрольний прийом гормональних контрацептивів (КЗК), хірургічне переривання вагітності, вишкрібання порожнини матки.
Симптоми ендометріозу
Ознаки ендометріозу залежить від локалізації. Зазвичай пацієнти відзначають больовий синдром різного ступеня тяжкості, неприємні відчуття локалізовані в органах малого тазу. Місячні при ендометріозі можуть сигналізувати про проблему. Може періодично виникати болючість під час менструації, кров'яні виділення до і після менструації, швидка стомлюваність, слабкість. Наслідком цих симптомів стає первинне та вторинне безпліддя.
Але іноді хвороба протікає без характерних ознак, що ускладнює діагностику та лікування. У результаті пацієнт може мати справу з низкою неприємних наслідків.
- Більше 85% жінок скаржаться на хронічний біль у тазовій ділянці — біля ануса та/або промежини. Вона може посилюватися при інтимній близькості або переохолодженні організму.
- Широке поширення ендометрію провокує рясну та болісну менструацію зі згустками крові. Це може спричинити анемію. При постійних, рясних крововтратах знижується рівень гемоглобіну, з'являється запаморочення, судоми в ногах і м'язах, втома.
- Ендометріоз провокує витончення ендометрію, що знижує шанси на виношування дитини. У таких умовах ембріону складно закріпитися в порожнині матки, що спричиняє загрозу викидня на ранніх термінах вагітності. А ендометріодні кісти можуть взагалі призвести до відсутності овуляції і викликати безпліддя.
- Однією з найпоширеніших причин хронічної безплідності також стає патологія ендометрію. У 35% випадків при хірургічному лікуванні ендометріоїдної кісти яєчника повністю видаляється кіста з капсулою. Але під час операції лікарі прибирають не тільки пошкоджену тканину, але часом торкаються здорової, без можливості подальшого відновлення. Тому деяким пацієнтам рекомендують провести консервацію яєчників.
- У 3 випадках з 10 ендометріоїдні осередки мутують у злоякісні новоутворення та провокує розвиток онкологічних захворювань.
Яке УЗД робити
При ендометріозі для правильної постановки діагнозу слід записатися на планову консультацію до лікаря-гінеколога. Залежно від скарг фахівець збере анамнез, проведе гінекологічний огляд у кріслі за допомогою дзеркала та кольпоскопії. Потім призначить УЗД органів малого тазу: проходити його краще з 5 до 7 дня менструального циклу. Вогнища запалення видно на знімку неозброєним оком, а разом із ними і зміну стінок матки, кісти, зміни у м'яких тканинах.
Якщо є показання, до класичних методів дослідження додають УЗД, гістероскопію, гістеросальпінгографію, МРТ, КТ. Важливий етап – вивчення гормонального тла, цитологічне дослідження.
Ендометріоз: лікування у жінок
Це складне питання. Повністю вилікувати ендометріоз до менопаузи не вдається, оскільки захворювання схильне до рецидиву, як тільки його перестають пригнічувати. Основне завдання лікаря – усунути симптоми хвороби, тобто зменшити біль, усунути осередки запалення, зупинити поширення, вилікувати безплідність, запобігти рецидивам.
При невеликих запальних вогнищах зазвичай призначається медикаментозне лікування. Така терапія ефективна на ранніх стадіях захворювання та супроводжується гормональною терапією. Відновлення займає від 3 до 6 місяців.
Іноді спеціалісти призначають малоінвазивну лапароскопічну гінекологічну операцію. При більш важких стадіях призначається лапаротомія – операційний процес із розрізами у черевній порожнині.
Прийом КОК не є терапією ендометріозу. Це найпоширеніший міф, який ніяк не пов'язаний з доказовою медициною.
Що стосується ендометріозу у жінок після 50 років, симптоми залишаються такими ж, але захворювання часом має більш затяжний характер. Однак після менопаузи проблема може самостійно вирішитися через природне згасання вироблення жіночих гормонів.
