Жінки-фермерки в Україні: чому їх так мало?

За підрахунками ФАО, жінки складають 43 % дорослого населення світу, працевлаштованого у сфері сільського господарства. Прогнози ООН свідчать, що якби обсяги виробництва на жіночих фермах збільшилися хоча б на 15–20 %, це дало б можливість прогодувати додатково 100–150 млн осіб, що є великою цифрою в контексті наростального населення світу.

Станом на січень 2021 року, в Україні було зареєстровано 47,803 тис. фермерських господарств. Близько ⅓ з них очолюють жінки — таку статистику навела Олена Дадус, заступник директора департаменту аграрної політики Мінекономрозвитку України. Проте, серед дрібних фермерів успішніше зарекомендували себе жінки, ніж чоловіки. Вони краще уникають ризиків і ефективніше керують фермерським господарством у кризових умовах. Так чому ж в Україні так мало жінок-фермерок? З’ясуймо.

фермерка

 

Високі вимоги та конкуренція

«Фермерське господарство вимагає максимальної віддачі незалежно від статі. Чоловік ти чи жінка, ти маєш виконувати свої професійні обовʼязки. Проте хочу зазначити, що саме жінки в Україні чудово зарекомендували себе як керівники фермерських господарств. Чому? Від того, які рішення ухвалює жінка-фермер, залежить доля її господарства. Треба сказати, що в умовах кризи та сучасної тенденції скорочення кількості фермерських господарств, більш стійкими до ризиків виявилися господарства жінок-фермерів», — розповіла Людмила Геннадіївна Клебанова, голова «Ради жінок фермерів України».

Одним зі способів залучення до фермерського господарства є розширення доступу жінок-фермерів до новітніх технологій та знань через освітні та грантові програми. Але мова не лише про новітні технології, а і про звичайні навички та знання, наприклад, як обрати комбікорм для худоби в інтернет-магазині товарів для тваринництва AVA MARKET на https://avamarket.com.ua/.

За допомогою освітніх програм для жінок-фермерів можна здолати образливі кліше, а також виховати лідерські якості в підприємницях, навчити їх взаємодіяти з клієнтами та партнерами ефективно, поширювати успішні приклади для того, щоби надихнути інших жінок. Це особливо важливо з огляду на численні форми дискримінації, від яких страждають жінки сільської місцевості.

Віковий розрив

Сьогодні віковий розрив між жінками в сільському господарстві досить великий, а тому відповідні освітні програми мають бути призначені насамперед для жінок, віком від 18 до 45 років. Через кілька років, така статистика може призвести до збільшення гендерного розриву, оскільки зараз дуже невелика частка жінок до 40 років займаються підприємництвом у сільському господарстві, а більшість становлять жінки віком від 60 років.

фермерка

«Взагалі жінки-фермери готові змінюватись і вчитися працювати сучасно, якщо їх надихнути та показати, що вони можуть бути керівниками та брати на себе відповідальність. Тим більше, що традиційна жіноча слабкість, яку так люблять підкреслювати, привід впроваджувати найкращу автоматизацію процесів», — зазначила Катерина Лісова, співзасновник «Ферми двох Катерин».

Найбільше в освіту жінок-фермерок України інвестують такі фонди та організації:

  • Фонд у сфері народонаселення, продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО);
  • Міжнародна науково-дослідна компанія «Corteva Agriscience»;
  • Міністерство міжнародних справ Канади;
  • Менонітська Асоціація Економічного Розвитку (MEDA);
  • ГО «Всеукраїнська Рада жінок-фермерів» тощо.

Освітньо-грантові програми цих установ та організацій дають можливість мотивувати жінок-фермерів, покращувати їхній рівень обізнаності для більш ефективного розвитку власного бізнесу в Україні.

Наталия Ніколайчук
zmorshki.in.ua